29/03/2026
Відбулося визначення лауреата цьогорічної всесвітньо відомої архітектурної премії The Pritzker Architecture Prize.
Ним став Смілян Радич Кларк.
Подібно до його архітектури, шари життя Сміляна Радича Кларка формують неперервну історію, сформовану рухом, відкритістю та поступовим вибудовуванням сенсу. Народжений у Сантьяго в родині іммігрантів — батько мав коріння з острова Брач у Хорватії, а мати — з Великої Британії — Радич зростав із загостреним відчуттям належності, що сформувало розуміння життя як чогось створюваного, а не просто успадкованого.
«Іноді потрібно створювати власне коріння. Це дає свободу», — зазначає Радич.
Шлях Радича до архітектури не був раптовим осяянням — він формувався поступово через досвід, сумніви та відкриття. У дитинстві він багато малював і вперше зіткнувся з архітектурою у чотирнадцять років, коли вчитель мистецтва дав йому завдання спроєктувати будівлю — спогад, який згодом перегукувався з його майбутньою практикою. Він навчався в Pontificia Universidad Católica de Chile, де не склав першу спробу випускного іспиту, але зрештою завершив навчання у 1989 році. Цей досвід став визначальним: він спонукав його вивчати історію в Istituto Universitario di Architettura di Venezia та багато подорожувати — що сам Радич вважає найважливішою частиною своєї освіти. Виходячи за межі традиційного розуміння дисципліни, він поєднував у своїх роботах філософію, мистецтво та алюзії на міфологічні й літературні образи.
«Ідеї живуть у речах, — каже він. — Я завжди намагався створювати середовища, де інші можуть відкривати нові сенси».
