Ірпінська міська публічна бібліотека імені Максима Рильського

18/04/2026

Продовжуємо разом з "Теревенями" занурюватися у світ української мови 📚

Сьогодні — новий крок у вивченні відокремлених членів речення. Це ті мовні «родзинки», які допомагають робити наше мовлення більш виразним, емоційним і точним. Пані Лариса (Лариса Харченко) вже навчила нас знаходити ці "родзинки". Цього разу ми вчимося вдосконалювати вміння правильно їх використовувати та розставляти розділові знаки.
Долучайтеся до нашої мовної спільноти, бо
попереду — ще більше цікавих практичних завдань та маленьких мовних відкриттів ✨

Будьте з нами — разом робимо українську ще красивішою 💙💛

17/04/2026

17/04/2026

ℹ️ Більше, ніж кохання: Як Климент Квітка став хранителем голосу Лесі Українки та душі народу.

У нашому "Таємничому Архіві" сьогодні постать, яку часто згадують лише як "чоловіка великої поетеси". Але Климент Квітка (1880-1953) був справжнім атлантом нашої культури. Він один із засновників української музичної етнографії, людина, яка буквально врятувала тисячі народних мелодій від забуття.

​ Це історія про неймовірну відданість справі, про кохання, що долало хвороби і про тиху працю, яка зберегла для нас звучання минулих століть.

​☑️ Кохання, що стало союзом двох геніїв.

​ Климент і Леся Українка були не просто подружжям, вони були соратниками. Їх єднала не лише глибока прихильність, а й спільна місія - збирання українського фольклору.

Климент був на 9 років молодшим за Лесю і саме він став її опорою в останні, найважчі роки життя. Саме він, попри обмежені кошти, організував запис голосів кобзарів на фонограф у 1908 році. Завдяки його наполегливості ми сьогодні можемо почути, як звучать автентичні думи, записані з перших вуст. Леся називала його Кльонею, і саме йому вона наспівала сотні пісень, які він ретельно поклав на ноти.

​☑️ "Мисливець" за звуками.

​ Климент Квітка був перфекціоністом у науці. Він не просто записував тексти пісень - він фіксував мелодії з математичною точністю. Він об’їздив усю Україну, збираючи тисячі зразків народної музики. Його вважають піонером у вивченні інструментальної музики: він першим почав серйозно досліджувати, як і на чому грали українці - від сопілок до кобз.

​ Він створив унікальну методику фіксації народної музики, яка досі вважається еталонною. Без його праці ми б ніколи не дізналися, як насправді звучали весільні чи жниварські пісні наших прапрадідів.

​☑️ Життя під пресом репресій.

​ Доля Климента після смерті Лесі була трагічною. Радянська влада не могла пробачити йому "буржуазного націоналізму". Його кілька разів заарештовували, відправляли у заслання до Середньої Азії. Він пройшов крізь табори, але навіть там продовжував працювати.

​ Навіть у далекій Караганді, перебуваючи в нелюдських умовах, він досліджував музику місцевих народів. Він був людиною науки до останнього подиху, попри те, що імперія намагалася стерти його ім’я з історії.

​☑️ Чому Климент Квітка у нашому "Таємничому Архіві"?

​ Ми додаємо його до нашого архіву як символ безкорисливого служіння культурі. Він міг би зробити блискучу кар’єру юриста, адже мав відповідну освіту, але обрав шлях збирача народних скарбів.

​ Климент Квітка - це людина, завдяки якій українська музична спадщина заговорила професійною мовою. Він не лише зберіг для нас голос Лесі Українки, а й зберіг голос цілого народу, який намагалися заглушити.

17/04/2026

Нещодавно KBU Awards, національна премія, що відзначає найкращі нонфікшн-видання, оголосила переможців 2025 року. У пʼятьох номінаціях журі обрало найбільш актуальні книжки, чия тематика фіксує сьогодення у його пошуках історичної правди, стійкості, потребі розради у творчості. Далі детально розповідаємо про лауреатів премії KBU Awards 2025, щоб кожен охочий зміг знайти книжку до смаку.

Нещодавно KBU Awards, національна премія, що відзначає найкращі нонфікшн-видання, оголосила переможців 2025 року. Детально розповідаємо про лауреатів, щоб кожен охочий з....

16/04/2026

Історії російсько-української війни у форматі манґи від японського автора Казуї Курамото 🇯🇵🤝🏼🇺🇦

Книга японця Battle Scar (Бойові шрами) розповідає про початок повномасштабної війни очима українського добровольця та бійця Азову Богдана на позивний «Дід Шинобі»: бої за Харківщину, злочини російських військових проти цивільних і порятунок кішки Чмоні, яка стала улюбленицею воїна. Також у книзі можна знайти історії двох цивільних із Херсона і Маріуполя, які пережили окупацію.

У Японії ця книга вийшла ще у 2024 році. Торік вона була номінована на одну з найпрестижніших премій у галузі манґи — Tezuka Osamu Cultural Prize, яку ще називають Оскаром у цій сфері. А цьогоріч нарешті з’явилися український та англійський переклади роботи японського автора.
Джерело: https://www.facebook.com/photo/?fbid=1399526685315083&set=a.709661624301596

16/04/2026

Квітнева ювілярка – МАРИНА ГРИМИЧ.
Українська письменниця, романістка. Антрополог, етнолог (доктор історичних наук), фольклористка (кандидат філологічних наук), професор. Видавець (директор видавництва «Дуліби»), менеджерка культурних проектів.
Марина Гримич почала свою літературну кар’єру в студентські роки як перекладачка зі слов’янських мов.
Довгий час займалася виключно наукою – в різних галузях (фольклористика, методика викладання української мови як іноземної, етнологія, історія, антропологія). Її перу належить кілька авторських монографій, а також вона є керівником, упорядником та науковим редактором великих проектів, колективних наукових монографій та наукових збірників.
В художній літературі – з початку 2000-х, працює як у белетристиці, так і в серйозній інтелектуальній романістиці. Продуктивна письменниця – авторка майже двох десятків романів. Окремі твори публікувала під псевдонімом Люба Клименко. ЛавреаткА Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова».
За її романом «Фріда» був поставлений спектакль у Бердичівському музично-драматичному театрі (2019).
За романом «Пор’ядна львівська пані» знято однойменний короткометражний фільм (2018).
Твори Марини Гримич перекладено французькою, англійською, польською, чеською, арабською мовами.
Як менеджерка культурних проектів є координаторкою українських програм на Міжнародних книжкових ярмарках у Бейруті (2017–2018), Абу-Дабі (2018); кураторка стенду «Бейрутський дворик» на «Книжковому Арсеналі» (2017–2019). Керує проектами з перекладу арабською мовою та видання українських творів (Агатангела Кримського, Івана Франка, «Історії України» тощо).
В Ірпінська міська публічна бібліотека імені Максима Рильського є наступні книги:
1. Ажнабія на червоній машині : роман / М. Гримич ; іл. А. Шум. — Київ : Нора-Друк, 2018. — 176 с. : іл.
2. Варфоломієва ніч : Роман / М. Гримич. — Львів : Кальварія, 2002. — 159 с.
3. Клавка : роман / М. Гримич. — Київ : Нора-Друк, 2019. — 336 с.
4. Летючий сміттєвоз : роман для teen-ів, їхніх батьків та вчителів / М. Гримич ; худож. оформ. А. Кучерука. — Київ : Дуліби, 2016. — 80 с.
5. Магдалинки : роман / М. Гримич. — 2-е вид. — Київ : Дуліби, 2016. — 240 с.
6. Магдалинки : Роман / М. Гримич. — Львів : Кальварія, 2003. — 148 с.
7. Мак червоний в росі… : роман / М. Гримич ; худож. оформ. Г. Якутовича. — 2-е вид., перероб. — Київ : Дуліби, 2016. — 192 с. : іл.
8. Острів Білої Сови : роман / М. Гримич ; худож. оформ. Н. Денисової. — Київ : Дуліби, 2010. — 160 с. : іл. — (Серія «Склянка крові з льодом»).
9. Умерови : Історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ ХХIст. / М. Гримич. — Київ : Нора-Друк, 2023. — 432 с.
10. Антропологія війни. Case study: дивізія «Галичина» : монографія / М. В. Гримич ; упоряд. Фото І. Аркуши. — Київ : Дуліби, 2017. — 256 с. : іл.
11. Бранзолія : подорожні записки / М. В. Гримич ; худож. оформ. А. Кучерука. — Київ : Дуліби, 2015. — 156 с. : іл. — (Серія «Belles non-fiction»).
12. Життя під піньорами. Культурний ландшафт українських поселень у Бразилії / М. В. Гримич ; худож. оформ. А. Кучерука. — Київ : Дуліби, 2016. — 704 с. : іл. — (Серія «Історична етнологія»).

15/04/2026

📚 Що мотивує українців читати? Міністерство культури України спільно з Благодійний фонд "Повір у себе" та Gradus запускає національне дослідження читацьких звичок.

Головна мета — зрозуміти, як залучати нових читачів: що мотивує українців читати, а що, навпаки, стримує. Це перше дослідження такого масштабу, сфокусоване саме на розширенні кола читачів на державному рівні.

💬 Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна подякувала Фонду «Повір у себе» за підтримку важливої ініціативи та сказала: «Культура читання визначає глибину мислення суспільства. Це дослідження допоможе нам зрозуміти мотивацію читачів і залучити нових людей до читання».

📊 Уже навесні 2026 року розпочнуться глибинні інтерв’ю з експертами книжкової сфери та людьми, які нещодавно повернулися до читання. Другим етапом стане велике кількісне дослідження читачів в Україні.

«Розуміти, як зрощувати читання в сучасних умовах — це потреба і держави, і громадянського суспільства», — прокоментувала заступниця Міністра культури України й ініціаторка проєкту Богдана Лаюк.

Дослідження допоможе визначити ефективні інструменти популяризації читання та сформувати політики, які реально працюють, зокрема з промоції читання. Також воно враховує роль читання у підтримці ментального здоров’я та формуванні стійкого суспільства.

«Команда Фонду «Повір у себе» вірить у силу читання та вже декілька років працює з книжковою сферою. Тепер ми хочемо зробити наступний крок: дослідити, як читання впливає на ментальне здоров'я і як залучити до читання більше людей», — ділиться Ірина Іванчик, співзасновниця Фонду «Повір у себе».

📖 Плануємо оприлюднити результати якісного етапу дослідження вже наприкінці травня 2026 року у межах XIV Книжкового Арсеналу. Проєкт фінансується з позабюджетних коштів.

«У підсумку отримаємо унікальний продукт — інструментарій, перевірений на практиці читачами, книгарями, бібліотекарями, організаторами фестивалів, засновниками книжкових клубів, авторами та багатьма іншими стейкхолдерами і, відповідно, корисний для розвитку кожного сегменту книжкового ринку», — пояснила книжкова аналітикиня й кураторка дослідження Інна Білоножко.

11/04/2026

Радіймо святу Великодня.
Український народ належить до народів з найрозвинутішою культурою, яка наповнена символами віри предків. Споконвіків передаються із покоління в покоління звичаї, традиції, обряди, народна мудрість, – невичерпна національна скарбниця, – прислів'я, приказки, народні ігри, пісні, танці, вітання, українські промисли.
Серед українських промислів чільне місце займають писанки, невід'ємний атрибут одного з головних свят не лише весни, а й усього року – Великодня.
На чергове засідання розмовного клубу «Спілкуймося українською» зібралися його учасники напередодні свята, щоб знову поринути в загадковий світ Воскресіння Ісуса Христа, символічне відродження всього людства, радісне воскресіння природи.
Ведуча клубу, бібліотекар Віра Пальчиківська розповіла про Найвеличніший день у духовній історії людства, адже цей день – особливий. Це – день Господнього Воскресіння, Величної радості й Вічного Життя, який ми звикли називати Пасхою.
Особливу увагу було приділено таким важливим атрибутам цього дня як паска, писанка і крашанка, символи благополуччя, щастя, життєвої сили й безсмертя.
Бібліограф О. Мокляк підготувала презентацію, що сприяла розкриттю даної теми.
Учасники клубу поділилися своїми спогадами з дитинства про це родинне свято. Звучали поезії Б.Лепкого, Л.Забашти, Л.Закордонця, Г.Царюк, В.Шкоди, Л.Хорошевої.
Ірпінська міська публічна бібліотека імені Максима Рильського щиро вітає усіх з прийдешніми Великодніми святами.
Миру й Перемоги нашій Україні, доземної вдячності Збройним Силам України.
Запашною нехай буде Великодня Паска
І довіку буде з нами – світла Божа ласка!

11/04/2026

Українська мова — це не лише засіб спілкування, а справжнє мистецтво думки й слова.
І в цьому мистецтві особливе місце посідають відокремлені члени речення. Вони, мов тонкі мазки художника, додають висловлюванню глибини, виразності та емоційності.
Саме завдяки відокремленим означенням, обставинам чи додаткам ми можемо точніше передати настрій, підкреслити важливу деталь або звернути увагу слухача на щось особливе.
Сьогодні, вивчаючи тему «Відокремлені члени речення» в розмовному клубі «Теревені» разом з пані Ларисою (Лариса Харченко), ми відкрили для себе, як невеликі граматичні конструкції можуть значно впливати на звучання і зміст нашого мовлення.
Тож запрошуємо вас кожної суботи до Ірпінська міська публічна бібліотека імені Максима Рильського у захопливу подорож світом української мови — глибокої, мелодійної та надзвичайно багатої!